Кремнієва пластина, створена в Стенфордському університеті, є важливим кроком для використання світлових каналів передачі даних всередині комп'ютера.
Значний крок до створення оптичних комп'ютерів зроблений інженерами зі Стенфордського університету, Каліфорнія. Вони розробили алгоритм, що дозволяє проектувати, випускати і тестувати пристрої поділу світлових потоків з різними характеристиками. У своїй роботі, опублікованій днями в Scientific Reports, вони продемонстрували подібний пристрій, названий оптичною ланкою (optical link).
Оптична ланка являє собою крихітну пластину з кремнію, на якій витравлено малюнок, схожий на штрих-код. Коли потік світла падає на пластину, два промені з різними довжинами хвиль розщеплюються під прямими кутами до джерела.
Смуги на пластині являють собою чергування кремнію і повітряних зазорів. При проходженні крізь них світло складним чином інтерферує. Пластина спроектована таким чином, щоб промені світла з різними довжинами хвиль ефективно розділялися. Представлена на ілюстрації пластина розділяє промені інфрачервоної частини спектра з довжиною хвилі 1300 нм (діапазон C) і 1550 нм (діапазон O): один йде наліво, інший направо.
При цьому розроблений алгоритм дозволяє проектувати і більш складні пристрої. Наприклад, структури, які розділяють промені не за довжиною хвилі, а за модою - значенням орбітального кутового моменту, що характеризує кількість витків спіралі в закрученому світлі. Автори заявляють, що вся робота з розрахунку параметрів комунікаційного пристрою покладена на алгоритм, якому достатньо дати інформацію про те, чим розрізняються промені світла, які потрібно розділити.
