Туруни, або жужелиці (Carabidae), є однією з найчисельніших родин твердокрилих, що налічує понад 40 000 видів. В агроценозах України вони виступають ключовими регуляторами чисельності шкідливої ентомофауни. Їхня роль як ентомофагів (хижаків, що живляться комахами) є критично важливою для природного контролю популяцій фітофагів, особливо в системах органічного землеробства та інтегрованого захисту рослин. Розуміння біологічних особливостей, трофічної спеціалізації та екологічних потреб цих жуків дозволяє ефективно використовувати їхній потенціал у біологічному захисті.

Лікарські рослини з давніх часів використовуються для різноманітних цілей завдяки вмісту біологічно активних сполук, здатних суттєво впливати на стан здоров’я. Останніми роками особливої популярності набуває масло пажитника, яке активно застосовують у косметології та для лікування низки захворювань. Цей ефіроль отримують із насіння рослини методом парової дистиляції або холодного пресування, що дозволяє зберегти унікальний комплекс активних речовин.

Горохова плодожерка (Laspeyresia nigricana) та плодожерка горохова плямиста (Grapholita dorsana) належать до ряду лускокрилих (Lepidoptera) родини листовійок (Tortricidae). Ці фітофаги є одними з найбільш економічно значущих шкідників зернобобових культур у зоні Лісостепу та Степу. У роки масового розмноження пошкодження насіння гороху сягає 12–15%, що критично знижує як урожайність, так і посівні якості матеріалу. Окрім гороху, комахи уражують вику, сочевицю, чину та інші бобові.

Серед численних видів маслюків трапляються справжні перлини, які рідко потрапляють до кошика навіть досвідчених грибників. Маслюк кедровий (Suillus plorans) — саме такий представник, що потребує особливо дбайливого ставлення. Через його нечисленність і повільне відновлення популяції мікологічні спільноти рекомендують зрізати плодові тіла ножем, не пошкоджуючи грибницю, аби цей унікальний вид продовжував плодоносити на одному місці десятиліттями.